Official website

ul

Fender — Sun, 18 Dec 2011 20:42:11 GMT

http://tvory.br.com.ua/3016

http://www.favorites.net.ua/ref-ukr/referat.php?id=2642

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D1%F2%F3%F1_%C2%E0%F1%E8%EB%FC_%D1%E5%EC%E5%ED%EE%E2%E8%F7

http://ukr-lit.net/stus/270-virshi/49-jak-dobre-te-shho-smerti-ne-bojus-ja.html

http://uk.wikipedia.org/wiki/Шевчук_Валерій_Олександрович

http://h.ua/story/158359/

http://www.e-reading.org.ua/chapter.php/1000070/119/Shevchuk_Valeriy_-_Dim_na_gori.html

15) Вкажіть основні досягнення незалежної України в галузі культури та спорту.

Fender — Tue, 06 Dec 2011 21:38:32 GMT

[url]http://www.br.com.ua/referats/Culture/29276.htm[/url]

14) Які видатні твори українського мистецтва були створені у роки Великої вітчизняної війни?

Fender — Tue, 06 Dec 2011 21:38:07 GMT

[url]http://subject.com.ua/dovidnik/history/75.html[/url]

13) Назвіть найважливіші оборонні бої Червоної армії в 1941р. Чим пояснюються її невдачі на початку війни?

Fender — Tue, 06 Dec 2011 21:24:49 GMT

[url]http://ref.co.ua/27797-Prichiny_neudach_Krasnoiy_Armii_v_VOV.html[/url]

[url]http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_2._%D0%9E%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%97_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8.[/url]

[url]http://ua-referat.com/Причини_невдач_Червоної_Армії_у_ВВВ[/url]

[url]http://history.vn.ua/book/world/38.html[/url]

Причини невдач Червоної армії

Воєннр-політичне керівництво країни, очолюване Й. Сталіним, своєю антинародною внутрішньою і авантюрною зовнішньою політикою поставило СРСР на межу катастрофи. Кращі військові кадри Червоної армії були репресовані, про що добре знало німецьке командування. В армії не заохочувалась ініціатива командирів, а це породжувало схильність до шаблонів, застарілих схем. Бойова підготовка у військах була дуже низька.

Якістю радянська військова техніка та озброєння поступалися німецьким, хоча кількісно їх переважали . Переозброєння відбувалося повільно. Сталін не вірив фактам, котрі свідчили про підготовку Німеччини до вторгнення. Коли ж стало ясно, що війна неминуча, з'явилася директива про приведення військ до бойової готовності. Але у військах цей наказ одержали тоді, коли війна вже почалася.

У розташуванні військ усередині округів було багато недоліків та помилок, скориставшись якими німці у перші дні війни здійснили глибокі прориви й оточили великі радянські з'єднання. Суттєвим прорахунком був демонтаж інженерних оборонних споруд на радянсько-польському кордоні, котрі з вересня 1939 р. опинилися в тилу Червоної армії.

Сталінське керівництво фактично дезорієнтувало населення країни й армію, переконуючи їх, що у майбутній війні радянські війська вестимуть воєнні ди «на ворожій території», «малою кров'ю» і перетворять її на громадянську - «війну світового пролетаріату зі світовою буржуазією».

12) Охарактеризуйте статус Закарпаття у складі Чехословаччини в 1920-1939рр.

Fender — Tue, 06 Dec 2011 21:16:42 GMT

[url]http://pulib.if.ua/part/14247[/url]

11) Назвіть основні причини та наслідки "Помаранчевої революції" 2004 року.

Fender — Tue, 06 Dec 2011 21:13:29 GMT

[url]http://dif.org.ua/ua/events/pevpwlrpv[/url]

[url]http://www.unian.net/ukr/news/news-347789.html[/url]

10) У чому полягала суть німецького плану "Ост"?

Fender — Tue, 06 Dec 2011 20:44:33 GMT

[url]http://uk.wikipedia.org/wiki/План_«Ост»[/url]

План «Ост», Генеральний план «Ост» (нім. Ost, Generalplan Ost) — секретний план уряду Третього Рейху з проведення етнічних чисток на території Східної Європи, і її німецькій колонізації після перемоги над СРСР.

Варіант плану був розроблений в 1941 році Головним управлінням імперської безпеки і представлений 28 травня 1942 року співробітником Управління штабу імперського комісара з питань консолідації німецького народу, оберфюрером СС Мейером-Хетлінгом під найменуванням «Генеральний план Ост — основи правової, економічної і територіальної структури Сходу».

Текст цього документа був знайдений у федеральному архіві Німеччини в кінці 80-х років XX-го століття, окремі документи були представлені на виставці в 1991 році, але повністю був переведений в цифрову форму і опублікований лише в листопаді-грудні 2009. На Нюрнберзькому процесі єдиним доказом існування плану були "Зауваження і пропозиції «Східного міністерства» щодо генерального плану «Ост»", за словами обвинувачів, написані 27 квітня 1942 року співробітником міністерства східних територій Е. Ветцелем після ознайомлення з проектом плану, підготовленим РСХА.

9) Охарактеризуйте обставини проведення і наслідки операції "Вісла"

Fender — Tue, 06 Dec 2011 20:33:41 GMT

[url]http://ua.coolreferat.com/Операція_Вісла[/url]

Операція ,,Вісла”

Операція ,,Вісла” ропочалася 28 квітня 1947 р. о 4 годині ранку. У згаданій доповіді Перебіг та наслідки операції ,,Вісла” Л. Волосюк так описує сценарій виселення: ,,Вночі військо оточувало село призначене до виселення. На світанку зібраних людей інформовано про виселення. Мешканці села діставали декілька годин (часто дві або менше приписка автора статті), щоб упакувати найнеобхідніші речі та завантажити їх на підводи. Під конвоєм солдатів депортовані були ведені до першого збірного пункту. Збиралися тут переселенці з декількох сіл. Там, в цих перших збірних пкнктах, списували родини та їхнє майно, крім цього серед депортованих був проведений відбір. Підозрілі у співпраці з УПА були ділені на три категорії: А – зафіксовані Урядом Безпеки, Б – зафіксовані військовою контррозвідкою, В – застереження зголошував командир загону, який брав участь у виселенні мешканців. Особи з цими категоріями було еліміновано, що у дійсності означало арешт та ув’язнення в концтаборі Явожно”. Зі збірного пункту підводами, вантажівками а часто пішки депортованих транспортовано на станцію. Під час дороги переселенці перебували під наглядом польського війська та працівників УБ. У поїздах депортовані були розташовані згідно з приготовленими списами. За вказівкою влади в одному товарному вагоні могли перебувати дві родини. Справді перебувало більше – декілька родин та інвентар. ,,Після завантаження – пише у згаданій книжці Р. Дрозд - транспорт під конвоєм солдатів був відправлений унапрямі Катовиць або Любліна. Звідти поїзди їхали на Відзискані Землі”. У перших тижнях операції ,,Вісла” транспорти відправлялися до Щеціна та Ольштина. Дорога до цих місцевостей тривала від кілька до кільканадцяти днів, а пересічно біля тижня. На роздавальних пунктах депортованих направляли до поодиноких повітів Відзисканих Земель. Після прибуття до вивантажувальних пунктів вагони виватажували. Тривало це декілька годин. Після вивантаження переселенців розвозили по селах. Це залежало однак від ставлення органів місцевої влади до цілої операції. Не всі установи добре виконували визначені завдання. Траплялося, що переселенці неодноразово кочували просто неба через делілька днів.

Підсумок

Операція ,,Вісла” відбувалася в трьох етапах. Перший – тривав до кінця травня та обіймав депортацію українців в повітах Сянок, Леско та Бжозув а також Любачів. Другий етап відбувся у червні. Тоді дві дивізії польського війська направлено до виселення українців у частині любачівського повіту а також до повітів Ярослав та Томашів Любельський. Третій етап припав на місяць липень та мав на меті ліквідацію залишків УПА. У своїй статті Що має ,,Вісла” до Волині? Гжегож Мотика стверджує: ,,Під час операції ,,Вісла” у 1947 р. було вжито до ліквідації українського підпілля надто великих сил. У операції взяло участь 21 тис. солдатів польського війська, відділів Корпусу Безпеченьства Публічного, військ прикордонної зони, міліції, служб охорони залізниці та працівників УБ. ,,Крім цього допомогу надавали – пише Владислав Серчик в Історії України – загони радянської та чехословацької армій, які не допускали воїнів УПА до перетину кордону”. Виселення охопило 140 575 тис. українців, які проживали на території 22 повітів південно-східної Польщі. З краківського воєводства було депортовано 10 510 осіб, з ряшівського 85 339 і любельського 44 726 осіб. Вони були поселені у 71 повіт 9-ти воєводств, у тому числі - у білостоцькому 995 осіб, гданському – 5280, в кошалінському - 31 169 осіб, в ольштинському – 56 625, в опольському 2 541, в познанському – 1437, в щецінському 15 058, у вроцлавському – 15 492 і в зеленогірському 10 870 осіб. Операція ,,Вісла” тривала точно 3 місяці – від 28 квітня до 28 липня, коли-то на польсько-чехословацькому кордоні було відзначено заслужених у виселенні та боротьбі з загонами УПА.

Наслідки

У доповіді «Довкола операції ,,Вісла”» Тадеуш Анджей Ольшанський написав: ,,Підсумок операції ,,Вісла” був страшний [...] 150 тис. вигнанців і зруйновані суспільні зв’язки української громадскості у Польщі. Відбудовані наново не повернулися в давнє русло, не осягнули також рівня до якого довела б еволюція минулих 40-ка років. Українці у Польщі стали розпорошеною діаспорою, позбавленою опори у тому, що для кожного народу найдорожче - в малій батьківщині, батьківській землі. Натомість Малгожата Кміта у рефераті «Вплив операції ,,Вісла” на життя українців в Польській Народній Республіці» так пише про наслідки операції:,,Наслідки цієї операції виявилися негативні, а навіть деструкційні у культурному, етнічному, суспільному, демографічному, психологічному та конфесійному відношенні. Передовсім більшість депортованих втратила на завжди землі своїх предків, з цим усім, що творить малу батьківщину – зв’язки з родиною, власне середовище [...]. Втратили зокрема одну найважлівішу складову національної тотожності, якою були могили предків”.

8) Які наслідки для України мала сталінська індустріалізація?

Fender — Tue, 06 Dec 2011 20:26:22 GMT

http://uk.wikipedia.org/wiki/Індустріалізація

Позитивні і негативні наслідки індустріалізації в Україні

Позитивні і негативні наслідки індустріалізації в цілому по СРСР фактично відображалися і в Україні, хоча в республіці були і свої характерні особливості.
[ред.]
Позитивні наслідки

У роки довоєнних п'ятирічок у надто тяжких умовах тоталітарного режиму трудящі України створили могутню індустріальну базу, що за окремими показниками вивела Україну на рівень економічно розвинутих країн світу. Почали давати промислову продукцію гіганти металургії: «Запоріжсталь», «Азовсталь» і «Криворіжсталь». Стали до ладу Краматорський машинобудівний, Луганський паровозобудівний, Макіївський, Дніпродзержинський та інші металургійні заводи. Кількість промислових підприємств за роки довоєнних п'ятирічок зросла в 11 разів. В Україні було побудовано 100 нових шахт. Республіка стала важливою металургійною, вугільною, машинобудівною базою СРСР.

У 1930-х pp. в Україні змінилася структура господарства: зросла частка промисловості у порівняні з часткою сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки; у валовій продукції промисловості зросло виробництво засобів виробництва; велика індустрія стала витісняти дрібну промисловість.

Україна випередила за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські країни. Вона зайняла друге місце в Європі (після Німеччини) за виплавкою чавуна, четверте місце в світі за видобутком вугілля. За виробництвом металу і машин республіка випередила Францію та Італію, наздоганяла Велику Британію.

За роки перших п'ятирічок удвічі зросла чисельність робітників. У 1930-ті pp. сформувався національний український робітничий клас і технічна інтелігенція.
[ред.]
Негативні наслідки індустріалізації

Економічна могутність держави була спрямована не на задоволення насущних потреб людей, а на зміцнення тоталітарного режиму і затвердження у свідомості людей ідеологічних норм більшовизму, створення військово-економічних ресурсів для «експорту революції». Індустріалізація здійснювалася за рахунок селян, супроводжувалася масовими репресіями.

У цілому форсована індустріалізація України не призвела до підвищення життєвого рівня народу. У 1930-ті pp. знову з'явилися величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. Урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої проблеми.

У часи індустріалізації посилилася централізація управління промисловістю, утвердилися командно-адміністративні методи управління; було взято курс на мілітаризацію промисловості. Держава відмовилася від непу і почала примусовими засобами визискувати із селян додаткові кошти на форсуваня індустріалізації. Фактично зник матеріальний принцип стимулювання праці. Праця робітників стимулювалася позаекономічними засобами і, перш за все, розгортанням «соціалістичного змагання».

У перші п'ятирічки ставку було зроблено на підприємства-монополісти (запорізький завод «Комунар», що випускав зернозбиральні комбайни, Луганський паровозобудівний та ін.), які згодом фактично підім'яли під себе всю економіку країни.

Промисловий потенціал України (як і всього СРСР) формувався диспропорційно: посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони — Донбас і Придніпров'я, а промисловість досить густо заселеного Правобережжя помітно відставала у темпах розвитку.

7) У чому полягала особливість українського Руху Опору в роки II cвітової війни.

Fender — Tue, 06 Dec 2011 20:20:18 GMT

http://history.vn.ua/book/new/126.html
http://www.history.vn.ua/book/ukrzno/138.html

1. Фашистська окупація.

2. Організація опору.

3. Партизанські з'єднання і підпільники.

4. Діяльність УПА.

Після нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз величезні території були окуповані. Загарбникам уже в 1941 р. відійшла територія України з населенням близько 42 мільйони чоловік. Гітлерівці рвались до Москви, намагаючись водночас закріпитися на завойованих землях. Але "бліцкріг" — план блискавичної війни — не вдався, і вона набула затяжного характеру.

Залишаючи ворогу територію, радянське командування віддало наказ знищувати все за собою — комунікації, підприємства, їстівні припаси. Із відданих радянській владі людей у населених пунктах створювались підпільні групи. Для розвідувальної і підривної роботи в німецькому тилу залишалось чимало співробітників НКВС - народного комісаріату внутрішніх справ. Восени 1941 р. в Україні формувались підпільні обкоми, райкоми, первинні організації і групи ВКП(б). У лісах з'явилися партизанські загони, які очолювали здебільшого ті, хто був здатним здійснювати бойові операції.

У Москві довелося терміново переглянути довоєнну теорію війни, згідно з якою у разі нападу противника на СРСР бойові дії будуть перенесені на його територію. У 30-х роках було ліквідовано створену в лісах мережу матеріально-технічних баз. Підібрані для можливої партизанської боротьби кадри звинуватили у підготовці замаху на Сталіна і винищили. Тепер радянське командування покладало великі надії на організований партизанський рух та підпільну роботу на окупованих територіях. Однак з 3,5 тис. партизанських загонів і диверсійних груп, залишених на окупованій території, влітку 1942 р. діяли лише 22 загони, інші розпалися або були розгромлені. Проти недосвідчених підпільників і партизанів діяли фашистські каральні органи.

В Україні найбільш сприятливими були умови для таборів партизан на Волині й Поліссі. Рух набрав організованого характеру у 1942 p., коли було створено Український штаб партизанського руху, який очолив Тимофій Строкач. У русі Опору брали участь утікачі-військовополонені, партійні і безпартійні, дорослі і діти.

Відомими командирами радянських партизанів стали С Ковпак, О. Федоров, М. Наумов. Зокрема, партизанські з'єднання С Ковпака пройшли бойовий шлях від Путивля до Карпат. Героїзм учасників рейду блискуче змалював у своїй книзі "Люди з чистою совістю" один з командирів Петро Вершигора.

В українських містах і селах діяли молодіжні підпільні організації. У Миколаївській області до її складу входили старшокласники села Кримки. У вересні 1942 р. - січні 1943 р. підпільна молодіжна організація "Молода гвардія" діяла в місті Краснодоні. До її штабу входили І. Туркенич, О. Кошовий, І. Земнухов, В. Третякевич, С. Тюленін, Л. Шевцова. Молодогвардійці, крім антигітлерівської пропаганди, здійснили низку диверсій і бойових операцій.

У 1942 р. була сформована Українська Повстанська Армія — УПА. її головнокомандувачем став член проводу ОУН (б) Роман Шухевич. Партизанська армія контролювала частину території Волині, Полісся та Галичини. У своєму складі вона нараховувала близько 30—40 тис. бійців. Конгрес ОУН (б) проголосив своєю метою боротьбу проти більшовизму та нацизму.

У 1944 р. в Карпатах представники довоєнних політичних партій Західної України та східних українців створили Українську Головну Визвольну Раду (УГВР), яка закликала неросійські народи СРСР об'єднатися проти Москви. Також на західноукраїнських землях діяли польські партизанські загони Армії Крайової (АК) і Армії Людової (АЛ). АК підпорядковувалася польському емігрантському уряду в Лондоні, АЛ — керували комуністи. Стосунки між радянським, українським і польським рухами Опору складались не найкраще. Особливо нетерпимі відносини були між рядянськими партизанами і УПА, між УПА і АК. Протистояння між польським і українським населенням на Волині призвело до справжньої трагедії (трагедія Волині 1943 р.)

Таким чином, рух Опору в Україні в роки Другої світової війни увібрав боротьбу як проти фашистських окупантів, так і за створення Української держави. Комуністичний і націоналістичний партизанський та підпільний рух наближали час перемоги. Однак вони залишались на різних політичних позиціях, тому радянські війська й УПА перебували у стані відкритої війни.

Ключові дати

1942 р. — створення Українського штабу партизанського руху

14 жовтня 1942 р. - Української Повстанської Армії (УПА)

вересень 1942 р. - січень 1943 р. - діяльність підпільної молодіжної організації в Краснодоні