[url]http://ua.coolreferat.com/Операція_Вісла[/url]

Операція ,,Вісла” 

Операція ,,Вісла” ропочалася 28 квітня 1947 р. о 4 годині ранку. У згаданій доповіді Перебіг та наслідки операції ,,Вісла” Л. Волосюк так описує сценарій виселення: ,,Вночі військо оточувало село призначене до виселення. На світанку зібраних людей інформовано про виселення. Мешканці села діставали декілька годин (часто дві або менше приписка автора статті), щоб упакувати найнеобхідніші речі та завантажити їх на підводи. Під конвоєм солдатів депортовані були ведені до першого збірного пункту. Збиралися тут переселенці з декількох сіл. Там, в цих перших збірних пкнктах, списували родини та їхнє майно, крім цього серед депортованих був проведений відбір. Підозрілі у співпраці з УПА були ділені на три категорії: А – зафіксовані Урядом Безпеки, Б – зафіксовані військовою контррозвідкою, В – застереження зголошував командир загону, який брав участь у виселенні мешканців. Особи з цими категоріями було еліміновано, що у дійсності означало арешт та ув’язнення в концтаборі Явожно”. Зі збірного пункту підводами, вантажівками а часто пішки депортованих транспортовано на станцію. Під час дороги переселенці перебували під наглядом польського війська та працівників УБ. У поїздах депортовані були розташовані згідно з приготовленими списами. За вказівкою влади в одному товарному вагоні могли перебувати дві родини. Справді перебувало більше – декілька родин та інвентар. ,,Після завантаження – пише у згаданій книжці Р. Дрозд - транспорт під конвоєм солдатів був відправлений унапрямі Катовиць або Любліна. Звідти поїзди їхали на Відзискані Землі”. У перших тижнях операції ,,Вісла” транспорти відправлялися до Щеціна та Ольштина. Дорога до цих місцевостей тривала від кілька до кільканадцяти днів, а пересічно біля тижня. На роздавальних пунктах депортованих направляли до поодиноких повітів Відзисканих Земель. Після прибуття до вивантажувальних пунктів вагони виватажували. Тривало це декілька годин. Після вивантаження переселенців розвозили по селах. Це залежало однак від ставлення органів місцевої влади до цілої операції. Не всі установи добре виконували визначені завдання. Траплялося, що переселенці неодноразово кочували просто неба через делілька днів. 

Підсумок 

Операція ,,Вісла” відбувалася в трьох етапах. Перший – тривав до кінця травня та обіймав депортацію українців в повітах Сянок, Леско та Бжозув а також Любачів. Другий етап відбувся у червні. Тоді дві дивізії польського війська направлено до виселення українців у частині любачівського повіту а також до повітів Ярослав та Томашів Любельський. Третій етап припав на місяць липень та мав на меті ліквідацію залишків УПА. У своїй статті Що має ,,Вісла” до Волині? Гжегож Мотика стверджує: ,,Під час операції ,,Вісла” у 1947 р. було вжито до ліквідації українського підпілля надто великих сил. У операції взяло участь 21 тис. солдатів польського війська, відділів Корпусу Безпеченьства Публічного, військ прикордонної зони, міліції, служб охорони залізниці та працівників УБ. ,,Крім цього допомогу надавали – пише Владислав Серчик в Історії України – загони радянської та чехословацької армій, які не допускали воїнів УПА до перетину кордону”. Виселення охопило 140 575 тис. українців, які проживали на території 22 повітів південно-східної Польщі. З краківського воєводства було депортовано 10 510 осіб, з ряшівського 85 339 і любельського 44 726 осіб. Вони були поселені у 71 повіт 9-ти воєводств, у тому числі - у білостоцькому 995 осіб, гданському – 5280, в кошалінському - 31 169 осіб, в ольштинському – 56 625, в опольському 2 541, в познанському – 1437, в щецінському 15 058, у вроцлавському – 15 492 і в зеленогірському 10 870 осіб. Операція ,,Вісла” тривала точно 3 місяці – від 28 квітня до 28 липня, коли-то на польсько-чехословацькому кордоні було відзначено заслужених у виселенні та боротьбі з загонами УПА.